Головбух: Бюджет

Положення 879 про інвентаризацію: розставляємо акценти

284
Бюджетні установи наприкінці року, а точніше перед складанням річної фінансової звітності, обов’язково проводять інвентаризацію активів та зобов’язань. Основні вимоги до порядку, строків та документального оформлення її результатів установлює Положення 879 про інвентаризацію.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів визначає наразі Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі — Положення 879), що набрало чинності з 01.01.2015.

Тож уже другий рік поспіль всі юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а значить — і бюджетні установи, керуються під час проведення інвентаризації нормами саме цього нормативного акта.

Нагадаємо, що до появи наказу 879 інвентаризація в бюджетних установах тривалий час проводилася за Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом ГУ Держказначейства від 30.10.1998 № 90.

Розглянемо разом головні правила, визначені Положенням 879 про інвентаризацію.

Навіщо в установі проводити інвентаризацію

Наказ 879 про інвентаризацію визначає, що інвентаризацію проводять для того, аби забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності установи.

Тож в установі під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряють і документально підтверджують:

  • те, що вони дійсно є в установи;
  • у якому вони стані перебувають;
  • чи відповідають вони критеріям визнання;
  • їх оцінку.

Тобто під час інвентаризації:

  • виявляють фактичну наявність активів та перевіряють повноту відображення зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
  • установлюють лишки або нестачі активів, зіставивши фактичну їх наявність з тими даними, що відображені в бухобліку;
  • виявляють активи, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілі;
  • виявляють матеріальні та нематеріальні активи, що їх не використовують;
  • виявляють невикористані суми забезпечення;
  • виявляють активи і зобов’язання, які не відповідають критеріям визнання.

Які активи  і зобов’язання підпадають під інвентаризацію

Яких саме активів та зобов’язань проводиться інвентаризація порядок 879 прописує чітко: усі види зобов’язань та всі активи установи незалежно від їх місцезнаходження охоплюють суцільною інвентаризацією. Ця вимога поширюється також і на предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Не можна під час інвентаризації забувати і про ті активи і зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках. Йдеться, зокрема, про:

  • цінності, які не належать установі, але якими тимчасово установа користується, розпоряджається, а також цінності, які просто перебувають в установи на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);
  • умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) установи (застави, гарантії, зобов’язання тощо);
  • бланки документів суворої звітності;
  • інші активи.

Хто забезпечує проведення інвентаризації

Положення 879, чи як його часто називають бухгалтери, інструкція з інвентаризації 879, покладає обов’язок забезпечувати проведення інвентаризації на керівника установи.

Саме він створює всі потрібні умови для проведення інвентаризації, зокрема й обов’язкової. Для цього окремим наказом або в розпорядчому документі про облікову політику установи має бути визначено об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації.

Зауважимо, що визначені керівником строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, установлених пунктом 10 розділу I Положення № 879.

Коли потрібно проводити інвентаризацію

Інструкція 879 про проведення інвентаризації установлює, що інвентаризацію слід провести в тримісячний строк до дати річного балансу, тобто з 1 жовтня по 31 грудня поточного року включно. Мається на увазі інвентаризація необоротних активів, запасів, поточних біологічних активів, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Хто входить до складу інвентаризаційної комісії

Установа не зможе провести інвентаризацію без створення інвентаризаційної комісії.

Хто входить до складу інвентаризаційної комісії, визначає пункт 1 розділу ІІ  положення 879 про інвентаризацію.

Він зобов’язує установу включити до інвентаризаційної комісії:

  • представників апарату управління;
  • працівників бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії);
  • досвідчених працівників установи, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів).

Очолює створену інвентаризаційну комісію керівник установи (його заступник) або керівник структурного підрозділу установи, уповноважений керівником.

Додамо, що інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) проводить інвентаризацію в повному складі та в присутності матеріально відповідальної особи.

Яка відповідальність за порушення порядку інвентаризації

Оскільки організацію інвентаризації та створення всіх належних умов для її проведення Положення 879 про інвентаризацію покладає на директора, він і є відповідальним за проведення інвентаризації.

Інвентаризація, проведена несвоєчасно чи неякісно, призведе до накладення штрафу на відповідальну особу.

Розмір штрафу визначає стаття 1642 Кодексу України про адміністративні порушення: від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо ж протягом року порушника вже було притягнуто за подібні порушення, штраф збільшиться: від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!